Нарисуй мне город
Где не будет боли,
Где не будет смерти,
Где всегда тепло.
Нарисуй мне город,
Ну, попробуй, что ли
Всем смертям и бурям,
Бедам всем назло.
Нарисуй, я знаю,
Есть такой на небе.
Называют Раем –
Город золотой.
Где не будут люди
Все нуждаться в хлебе
И куда приходим,
Как к себе домой.
Улицы сверкают,
Зелень изумрудна.
В городе уютно,
В городе светло.
Счастливо, конечно,
И конечно людно,
Смерть побеждена уже,
Всем смертям назло!
Город, город, город,
Город мой прекрасный,
Город мой небесный,
Город золотой.
Каждый Небожитель
Будет вечно счастлив,
Он узнает тайны,
Обретёт покой.
Жить там будем вечно,
Вечно удивляться,
То, что приготовил
Бог для нас, Отец.
Будем мы смеяться,
Будем улыбаться
И получим праведный
За труды венец.
Город, город, город
Есть такой на небе.
Он зовётся Раем
Мы туда идём.
У цветов в том городе
Даже чуден стебель,
И когда увидим всё
Радостно споём!
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 5376 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.