Башню Вавилонскую
Строит человек,
Чтоб его запомнили,
Чтоб остался след
Силы и величия,
Смелости, ума,
Воли безграничной,
Стойкого труда.
Одни мысли у людей,
И один язык.
Цель одна: скорей, скорей!
Молодой, старик!
Все в волнении: вот-вот,
Скоро небеса
Гордой башнею проткнёт
Кирпича стена!
И на этот муравейник
Крошечных людей
Смотрят с неба в изумленьи
Тысяча очей.
Те, кто силою и мощью
Их в сто крат сильней,
Не воюют, и не ропщут
На Царя царей.
- Как же эти человечки,
Чьё дыханье - пар,
Своему Творцу перечат,
Не боятся кар?
Неужель они не помнят
Страшный судный час,
Как под водами потопа
Прежний мир угас?
Но строители не внемлют,
Совесть их молчит:
Колют, режут, пилят, сверлят -
Лепят кирпичи...
- Скоро станет город наш
Центром всей земли!
Головою - в облака аж...
А душа - в пыли.
Бог всё видит, но молчит.
И в терпеньи ждёт:
Кто поймёт, кто обличит
В гордости народ?
Неужели на земле
Праведников нет?
Неужели слепы все?..
Стук лопат - в ответ.
И сошёл тогда Творец
К гордым людям - Сам,
Чтобы положить конец
Дерзким их речам.
Прикоснулся гордых уст
Пламенным мечом -
Разговор стал сразу пуст,
Словно ни о чём.
Непонятные слова,
Изумленье, стон.
Споры, хаос, чехарда -
Крик со всех сторон.
Кое как разобрались:
Каждый - не глухой.
По наречиям сошлись,
И ушли гурьбой.
Разделились языки -
И угас огонь,
Недостроенный стоит
Гордый Вавилон.
Постепенно возвратились
Прежние дела,
Люди вскоре заселили
Земли, острова.
А в той башне, где созрела
Гордая мечта.
Звери жили, птицы пели
И паслись стада.
И просил внучок с улыбкой
Деда рассказать,
Чем закончилась попытка
До небес достать.
Иосиф Эгле ,
Богданович, Россия
Христианин с детства, многодетный папа, приемный родитель, пастор церкви. Публикуюсь впервые. Готов к разумной критике. Нашел много полезного в публикациях на сайте "Для тебя". Надеюсь, мой талант тоже кому-нибудь послужит.
Прочитано 3728 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
